Керівник волинського управління юстиції розповів студентам Луцького НТУ про протидію домашньому насильству

Керівник волинського управління юстиції розповів студентам Луцького НТУ про протидію домашньому насильству

У Луцькому національному технічному університеті відбулася зустріч студентів із начальником Головного територіального управління юстиції у Волинській області Антоном Кустиком та головним спеціалістом зв’язків з громадськістю Богданою Довгополовою-Савотюк. Представники управління юстиції розповіли студентам про методи боротьби з домашнім насильством та частково презентували закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Передусім привітала присутніх та представила гостей заходу кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри гуманітарних наук та права Луцького НТУ Оксана Жук. Вона зазначила, що нині в Україні триває щорічна акція «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою. В рамках акції відбуваються чимало заходів, покликані  привернути увагу громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї.

Потому зі вступним словом виступила провідний бібліограф Євгенія Будчик:

«Шановні студенти, викладачі, гості. Сьогодні ми зібралися на тематичному заході, присвяченому Всеукраїнському тижню права, який передбачає висвітлення питань забезпечення додержання та поваги прав і свобод людини, запобігання їх порушенням, з метою підняття рівня правової культури населення. Захід проводиться відповідно до Указу Президента від 8 грудня 2008 року про Всеукраїнський тиждень права та розпорядження Кабінету Міністрів від 26 вересня 2018 року про затвердження плану заходів з проведення Всеукраїнського тижня права».

Крім того, із вітальним словом виступив проректор із науково-педагогічої роботи Луцького НТУ Сергій Шимчук. Він зазначив, що проблема домашнього насильства нині є дуже гострою і ті засоби виховання чи прояв поведінки, який раніше сприймався як нормальне явище, сьогодні є проявом насильства, що лишає травму на усе життя людини.

«Ми з вами живемо у правовій державі, де відповідно є права та обов’язки, тому дуже добре, що наш уряд звернув увагу на відповідний указ президента і ми з вами відзначаємо і проводимо Тиждень права. Сьогодні ми звернемо увагу на такі ключові питання: що таке закон, право і головна тема зустрічі – протидія домашньому насильству. З екранів телевізорів ця проблема останнім часом звучить дуже голосно, адже насправді це серйозне питання. Те, що раніше можливо сприймалося звично, нині є не нормальним. Існують певні відносини між чоловіком і дружиною, між батьками і дітьми, вони мають бути нормальними, в межах правового поля і відповідати найкращим європейським нормам і традиціям. В Україні є і власні традиції, які можуть йти в одному контексті із європейськими, а можуть містити й протиріччя. Десь виховання із трішки насильницькими методами вважається нормальним, але насправді доведено, що це може накласти травму, яка лишається на усе життя», - додав проректор.

Детальніше про напрацювання Міністерства юстиції та держави в цілому у напрямку протидії домашнього насильства розповів Антон Кустик.

«Дуже добре, що у нашій країні є Тиждень права, але про проблеми треба говорити завжди. Сьогодні ми говоритимемо про домашнє насильство, бо в нас уже протягом року діє новий закон, але не в повному обсязі ми можемо застосовувати ті норми, які у ньому закріплені, до того ж з 25 листопада по 10 грудня проводиться акція «16 днів протидії насильству». Піднімати цю проблему варто хоча би для того, аби статистика за кількістю випадків насильства та відповідних звернень зменшувалася. Практика показує, якщо озвучувати проблему і ознайомлювати з нею громадян, негативні тенденції знижуються. Не треба боятися про це говорити, треба перебороти себе, вийти із зони комфорту, бо сьогодні ви можете бути спостерігачами насильства, а завтра стати її жертвою. Крім того, у вас в майбутньому будуть діти і ви не знаєте, чи не будуть вони тими жертвами», - звертаючись до студентів наголосив лектор.

За його словами, до цього року тривалий час діяв Закон «Про протидію і запобігання домашньому насильству», який чітко не визначав суб’єктів та заходів, які може вчинити поліція. Відтепер, поліцейські можуть констатувати насильство без заяви потерпілого, а в момент фіксації, тобто під час дзвінка у поліцію й власне прибуття на виклик. Крім того, з 2019 року поліцейські зможуть обмежувати від проживання чи перебування в одному місці кривдника від жертви. Є два дієвих механізми, якими користуватимуться правоохоронні органи і суди: терміновий заборонний припис, що видається поліцейським до 10 діб від приїзду на виклик та обмежувальний припис.

Так, терміновий заборонний припис передбачає: зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборону на вхід та перебування у місці проживання; заборону контактувати у будь-який спосіб із постраждалою особою. Обмежувальний припис передбачає заборону перебувати у спільному місці проживання; усунення перешкод у користуванні майном постраждалою особою; обмеження спілкування із постраждалою дитиною; заборону наближатися на визначену відстань до місця проживання, навчання, роботи тощо постраждалої особи; заборону особисто і через третіх осіб рошукувати, переслідувати постраждалу особу чи спілкуватися з нею; заборону вести листування чи телефонні розмови.

Невдовзі, додає Антон Кустик, буде запущено повний механізм притягнення особи до адміністративної, а потім і кримінальної відповідальності за невиконання таких рішень.

Не варто думати, що домашнє насильство означає лише важкі побиття чи знущання над людиною, бо закон розрізняє 4 види домашнього насильства: фізичне, психологічне, економічне та сексуальне. Тому, постійне приниження, лайка та образи можуть також бути кваліфіковані як насильство і люди не змушені терпіти такого ставлення до себе та можуть також звернутися до правоохоронців по допомогу. Крім того, звернутися до правоохоронних органів можуть діти, які зазнають психологічного насильства під час сварок батьків, а також сусіди, які чують, що «за стінкою» у них відбуваються небезпечні дії. Більше того, постраждалою дитиною визнається не лише та, яка зазнала домашнього насильства, а й свідок (очевидець) такого насильства.

Водночас, постраждалими визнаються особи, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні. Відтепер це можуть бути наречені, подружжя, колишнє подружжя, мати, батько, діти, їх батьки, брати, сестри, нерідні батьки, опікуни, піклувальники, їхні діти, прийомні діти, діти-вихованці, інші родичі до двоюрідного ступеню зв’язку, особи, які спільно проживали або проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, їх діти та батьки.

Якщо ж хтось у сім’ї зазначє насильства, він може прийти до відповідно притулку. На разі вони діють не в кожному місті України, але над їх створенням уже активно працюють. Адреси таких притулків є утаємниченими, аби кривдники не мали доступу до таких місць.  

Начальник волинського управління юстиції наголошує, що усі факти домашнього насильства, інформація про кривдника (незалежно від його згоди), а також про постраждалих (за їхньою згодою) вносяться до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Міститися інформація у базі може впродовж кількох років.

Крім того, потерпіла особа має право вимагати від кривдника компенсації: її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає з метою уникнення домашнього насильства, періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника.

Насамкінець Богдана Довгополова-Савотюк зазначила, згідно з статистичними даними щороку нараховується 3 мільйони дітей, які спостерігають за актами насильства в сім'ї, або є їх вимушеними учасниками; діти скривджених матерів у 6 разів частіше намагаються накласти на себе руки; майже 2 тисячі випадків домашнього насильства було зафіксовано впродовж року у Луцьку; 50% скривджених дітей схильні до зловживання алкоголем чи наркотиками; майже 100% матерів, які зазнали насильства народили хворих дітей; майже 70% жінок піддаються різним формам знущань та принижень; за даними МВС 23% тяжких насильницьких злочинів відбуваються в родинах.

Зважаючи на невтішну статистику представники управління юстиції закликають постраждалих від домашнього насильства не боятися та звертатися по допомогу. Це можна зробити завдяки Центрам безоплатної правової допомоги (Гаряча лінія 0800 213 103). Також можна звернутися до Центрів соціальних служб для сімї, дітей та молоді, які мають психологів та відповідних фахівців та володіють інформацією про наявність притулків для жінок в області, або розглянуть можливість тимчасового переміщення у Центр соціально-психологічного допомоги.

Також можна зателефонувати на Національну гарячу лінію 116 123, фахівці якої зможуть надати консультацію та повідомити, куди в області можна звернутися за допомогою.

Нерідко жертви домашнього насильства вважають, що самі винні у такому поводженні з собою і намагаються стерпіти приниження, погоджуючись із долею. Втім, зазвичай кривдники не відразу вдаються до фізичних засобів впливу на жертву, а не зітнувшись із опором та відчувши вседозволеність, переходять від словесної критики до фізичного насильства.

Тож, у ситуації домашнього насильства головне не мовчати!

Більше фото за посиланням: https://www.facebook.com/pg/LutskNationalTechnicalUniversity/photos/?tab=album&album_id=1136139209873461

Ілона Карпюк, інформаційний відділ Луцького НТУ