Луцьк – стильне місто: студентам Луцького НТУ розповіли про моду XV століття

Луцьк – стильне місто: студентам Луцького НТУ розповіли про моду XV століття

Студентам Луцького НТУ розповіли про середньовічну моду, зокрема  1429 року, яка панувала у Луцьку та наочно продемонстрували, що ж носили лучани та волиняни часів з’їзду європейських монархів.

Організаторами лекції «Мода часів Луцького з'їзду європейських монархів» та спікерами заходу виступили дизайнер та науковець Анна Дідух, історик, викладач та дослідник Тетяна Яцечко-Блаженко, реконструкторка середньовічного одягу Надія Гопалюк, клуб історичної реконструкції «Аквітанія» та учасники асоціації клубів України з середньовічного бою у Луцьку «Айна Бера».

«Приємно побувати у вашому університеті. Маю надію, що сьогоднішня наша зустріч пройде не безслідно. Я розраховую, що представлена до вашої уваги тема буде продовжена у якості написання різних наукових робіт, публікацій, курсових та дипломних, бо вважаю, що це тема, яка є на слуху і в галузі історії і дизайну», - зазначила Тетяна Яцечко-Блаженко.

За її словами, цьогоріч Луцьк відзначає 590 річницю з часу проведення з’їзду європейських монархів, які у 1429 році завітали до князя Вітовта. Багато хто з місцевих та столичних дослідників дещо знецінюють цю подію, іноді кажуть про ймовірність багатьох подібних з’їздів, тому, на їхню думку це не варте відзначення. Але більшість вважають, що дата вагома і варто досліджувати цей період, досліджувати постаті, які перебували тоді у Луцьку більше 6 тижнів, бо це були не прості люди, а європейські монархи і дуже шановані особистості. Під час дослідження середньовічності, опрацювання низки першоджерел, літописів, спогадів та ілюстративних матеріалів, розповідає Тетяна, тема моди її особливо зацікавила, тож вона вирішила дізнатися більше про модні тенденції 1429 року.

«Під час з’їзду, який відбувся взимку 1429 року брали участь близько 16 тисяч осіб, це не лише монархи, луцькі міщани, а й мешканці навколишніх містечок, сіл, купців із рідних країн, представників знаті. Це було дійство, усю важливість якого ми і досі не в силах зрозуміти, адже не усі документи того часу досліджені в повній мірі, інформація дуже розпорошена. До того ж, період є дуже складним з точки зору пошуку ілюстративного матеріалу, описів тощо», - зазначає спікер.

Потому реконструктор середньовічного одягу, яка своїми руками намагається відтворювати вбрання, Надія Гопалюк зазначила, що процес одягання середньовічного костюму дуже складний, втім для студентів Луцького НТУ жінка продемонструвала власні творіння на моделях.

«З’їзд був знаменною подією тієї епохи, бо приїхали люди, які займалися не лише полюванням і розвагами, але й вирішували питання оборони, безпеки, внутрішньої і зовнішньої політики. Звісно, король чи знатний вельможа не міг приїхати сам, його супроводжували і чим більший був ескорт, тим більшої поваги він зазнавав. Луцьк є європейським містом і мода була, відповідно, європейською. Основним критерієм моди того часу вважалася багатошаровість, оскільки в стінах замку було доволі прохолодно», - розповідає реконструктор.

Отож, жіночий костюм складався із білої сорочки. Вони були повсякденними, нічними та святковими. Кіртл – це верхня сукня із шнурівкою спереду та пристібними рукавами. Сукня виконана повністю із натуральних тканин та ручної роботи. Обов’язковим атрибутом мав бути пояс із накладками, сумочки вишиті вручну, де носили гроші, ремінці, булавки тощо. Взуття складалося з шосів, які були підв’язані шнурівками або тканиною із пряжками. Оскільки на вулицях було досить брудно, одягалися патени – дерев’яне взуття на високій платформі.

До кіртлу пристібалися рукави з іншого матеріалу. Вони могли бути оздоблені камінням, дуже дорогі і дама навіть могла подарувати рукав лицарю в знак своєї прихильності. На голову одягали еннен – дуже високі головні убори, до 1 метра, які постійно спадали і жінка змушена була його поправляти. На еннен, як правило надягалася вуаль. Інший вид кіртла немає пристібних рукавів, бо одягнена ще кота. Кота – це сукня без підкладки. Якщо рукави застібаються на литі ґудзики, пояс довгий із накладками та є шкіряна сумочка  - це костюм зажиточної городянки, а якщо є головний убір - бурлет, сіточка і вуаль, можна сказати, що це представниця герцога.  Ще один вид одягу, це кота і сюркуп – вид верхнього одягу, але без рукавів, з низькими проймами, щоб показати багатий пояс. Також існувало вбрання – котарді: внизу одягалася кота проста із застібними на ґудзики рукавами. Котарді характеризуються такою деталлю як тіпіца, чим вона доваі та зроблена із дорогої тканини, тим більший у жінки достаток. На голові – фюлет і барбет, вілкл. Верхній одяг шився на підкладці, щоби її можна було зняти і випрати, водночас якомога довше зберегти верхній дорогий шар тканини.

Про чоловічі костюми розповіли представники клубу «Айна Бера» - активні учасники міжнародних змагань із лицарських єдиноборств.  Отож,  костюм 14 – 15 століття – котардіс із набивними ґудзиками (для ґудзиків використовували срібло або золото), шкіряний пасок із накладками, худ, який захищав від вітру та прикраса –фібула. Ноги захищали приталені шерстяні шоси і шкіряне взуття. Також він бути стьоганий захист корпусу пошитий дуплетом. На ньому, зазвичай, у Європі використовувалися кольори герба або прапора країни, а візерунок наносився шляхом ручного штампування.

Ще кілька слів лідер «Айна Бера» у Луцьку Сергій Ващук додав й про обладунки: «У ранньому середньовіччі використовувалися шкіряні обладунки із металевими вставками, далі були різного роду переплети, потім почали використовуватися пластинчасті обладунки. Згодом були латні обладунки, а оскільки з часом відбувся перехід на порохову зброю, то обладунки відійшли на другий план».

Тетяна Яцечко-Блаженко додала, що одяг часів Луцького з’їзду європейських монархів дуже цікавий і це не випадково, адже у нашому місті було багато представників різних держав, тож можна сказати, що Луцьк справді був стильним містом.

Насамкінець, до слова долучився ректор Луцького НТУ Петро Савчук, який наголосив, що університет підтримує українську історію, культуру та традиції і подібні лекції у ЗВО є надзвичайно корисними і цікавими: «Дякую за презентацію, хоча університет технічний, все, що стосується історичної та культурної спадщини, українського духу та традицій варто втілювати подібними цікавими проектами. 590 річниця з часу проведення з’їзду європейських монархів у Луцьку є знаковою датою, яка позиціонує Україну як цивілізовану європейську державу».

Ілона Карпюк, інформаційний відділ Луцького НТУ

Більше фото за посиланням: https://www.facebook.com/pg/LutskNationalTechnicalUniversity/photos/?tab=album&album_id=1211967958957252