Найцікавіші факти про українську мову та писемність: як у Луцькому НТУ писали радіодиктант

Найцікавіші факти про українську мову та писемність: як у Луцькому НТУ писали радіодиктант

Попри карантинні обмеження, викладачі та студенти Луцького національного технічного університету долучилися до написання загальноукраїнського радіодиктанту з нагоди Дня української мови та писемності.

В онлайн форматі науковці кафедри української та іноземної лінгвістики влаштували лекцію для ознайомлення із найцікавішими фактами про українську мову та походження писемності.

Перш за все, привітала учасників онлайн зустрічі завідувач кафедри української та іноземної лінгвістики Луцького НТУ Оксана Смаль. Вона зазначила, що в умовах карантину лекція з нагоди загальнонаціонального свята відбувається у незвичному форматі, втім це не послугувало перешкодою для того, аби дізнатися більше про рідну мову і стати учасниками традиційного щорічного радіодиктанту.

Закликала пам’ятати про важливість рідної мови проректор з науково-педагогічної роботи Валентина Ткачук: «Надзвичайно приємно, що в умовах карантину ми таки зуміли зустрітися, адже День української мови та писемності - важлива для нас усіх подія. Ми часто забуваємо про те, хто ми і якою мовою потрібно розмовляти, нам не завжди дають приклад і є взірцем державні службовці, ми маємо підстави обурюватися тому треба нагадати про те, що мова – це державна перлина, без мови немає країни».

Отож, в рамках онлайн лекції, доцент кафедри української та іноземної лінгвістики Лариса Тиха розповіла про найцікавіші факти нашої мови і наголосила, що саме українська мова є однією з найцікавіших мов світу за всіма ознаками.

Спікер, розповіла, що  сучасна українська літературна мова містить близько 256 тисяч слів, а за лексичним запасом вона найбільш споріднена із білоруською (на 86%), з польською на (70%) і сербською (68%). Як ні водній іншій мові, в українській існує три форми майбутнього часу: проста, складна і складена; вона багата на зменшувально-пестливі фрази; за складністю перевершує навіть монгольську мову.

Цікавим є той факт, що чимало загальновідомих нині слів, нам подарували видатні письменники, наприклад Михайло Старицький придумав слово «мрія», Леся Українка – «промінь», Олена Пчілка – «мистецтво», Іван Франко – «привид», а Тарас Шевченко – «високочолий».

Своєю чергою, доцент кафедри української та іноземної лінгвістики Тамара Николюк ознайомила слухачів із книгою Михайла Брайчевського «Походження слов’янської писемності», яка свого часу навіть була забороненою. Науковиця проаналізувала три розділи книги, які є надзвичайно цікавими у контексті формування української мови та окреслюють процес виникнення писемності у давніх мешканців України. Вони ж підтверджені зразками протописемних та писемних форм, зародки яких сягають ще бронзового віку.

Насамкінець, студенти та викладачі доєдналися до спільного написання радіодиктанту національної єдності, який, як відомо, відбувається з 2000 року на загальноукраїнському рівні традиційно 9 листопада.

Ілона Карпюк, інформаційний відділ Луцького НТУ