Про «енергетичну» виставку та особливості пошуку партнерів для ЗВО

Про «енергетичну» виставку та особливості пошуку партнерів для ЗВО

Українська освіта потребує змін. І найбільших змін потребує технічна освіта. У співвідношенні теоретична/практична підготовка, традиційно, українська освіта відрізняється від закордонної. В нас це співвідношення становить 80/20, тоді, як закордонні заклади освіти доводять цю пропорцію до 40/60, а іноді і до 30/70.

Посилення і покращення практичної підготовки студентів – пріоритетна задача переформатування та адаптації української технічної освіти до вимог ринку праці та зростаючої конкуренції на ринку освітніх послуг. Очікуваний розподіл фінансування університетів буде зорієнтований, першою чергою, на ті ЗВО, які окрім виконання умов відповідності рівням акредитації, запропонують сучасну матеріальну базу для підготовки студентів. Формула «гроші на навчання йдуть за студентом» працює на той університет, який запропонує усе найкраще: викладач, методичне забезпечення, обладнана сучасна лабораторія. Зрозуміло, що обладнання і устакування – це дороге задоволення. Такі витрати можуть собі дозволити, хіба що, приватні університети, та й ті – одиниці.

Як в таких умовах працювати державним університетам? Вихід з цієї складної ситуації полягає в співпраці з потенційними інвесторами: виробниками обладнання або з фірмами посередниками, які займаються продажем цього обладнання. Зустрітись з ними можна в основному на спеціалізованих виставках.

Тож, хочу поділитися враженнями і результатами «реалізації» такої стратегії. Відразу зауважу: міжнародна спеціалізована виставка «Енергетика в промисловості», яка відбулася у Київському міжнародному виставковому центрі ЕКСПО-ПЛАЗА 5-7 листопада, була представлена  368-а компаніями, які спеціалізуються на проєктуванні, розробці, виготовленні, встановленні, продажах електротехнічного та енергетичного обладнання і устаткування, здійснюють його гарантійне та післягарантійне обслуговування та ремонт. Окремо на виставці були представлені стенди таких енергогенеруючих компаній, як «Енергоатом». «Донбасенерго» та інших. Ще частина виставки мала спрямованість «Енергоефективність та відновлювальна енергетика в 2019 році» і розробки, зорієнтовані на газо-нафтовидобувну галузь «Нафтогазекспо».

Розуміючи, що відвідати усі стенди за один день фізично не можливо, і керуючись трохи особистими інтересами, я виокремила тих представників, які спеціалізуються на випуску та продажі світлотехнічної продукції. Таких виявилось 17. До кожного з них я підійшла з наступним запитанням: «Чи практикує ваша фірма співпрацю із ЗВО, з метою посилення практичної підготовки студентів, що дасть можливість для нас, університетів, якісно покращити рівень підготовки наших випускників, а для вас – отримати фахівців, які відразу зможуть приступати до виконання конкретних задач. Якщо так, то чи можете ви надати для нас устаткування для переоснащення та модернізації вже діючої лабораторії «Світлотехніки»?»

Відтак, із 17 представників 10 подарувало мені каталоги своєї світлотехнічної продукції. Ще троє (саме виробники світлотехнічного обладнання) вказали на те, що така співпраця у них вже налагоджена з іншими навчальними закладами. Ще двоє – дали відповідь, що така співпраця можлива, але, відповідальна особа щойно відійшла з представниками дуже (!) великого потенційного замовника і доведеться почекати хвилин 20-30.

Кожного з них я прочекала по годині. Двоє останніх дали мені візитівки і запропонували надіслати розгорнуте, обґрунтоване подання від університету на центральне представництво. Ви думаєте я розчарувалась? Ні грама! З кожної ситуації прагну робити висновки. Тому, висновок перший: пошук потенційного інвестора – справа дуже довготривала.

Висновок другий: виставку необхідно вибирати вузькоспеціалізовану, або, не просто міжнародну виставку, а міжнародний бізнес-форум, паралельно з яким, буде відбуватись і виставка (в лютому стартує Міжнародний бізнес форум з відновлювальної енергетики, а в квітні відбудеться міжнародна виставка «Енергетика, електротехніка та енергоефективність»). На бізнес форумах присутні  іноземці і рівень, зазвичай, набагато вищий.

Висновок третій: будьте готові виступати в якості прохача, для мене це виявилось не дуже комфортним, але треба вчитись переконувати людей, що тільки ВОНИ можуть допомогти саме ВАМ і це дасть настільки приголомшливий РЕЗУЛЬТАТ, що від цього у виграші будуть абсолютно УСІ (треба йти на психологічний вишкіл до Жук Оксани Миколаївни).

Висновок четвертий: суміщайте корисне з приємним (в цей день моя донька брала участь в конкурсі інноваційних учнівських проєктів «Майбутнє України» в рамках  Міжнародного форуму «INNOVATION MARKET 2019», і хоча, їй не вдалось вибороти призове місце зі своїм проєктом, так як і мені – знайти потенційного інвестора, очолювана нею команда в хакатоні виборола грошову винагороду від компанії «Everest» за розроблену стратегію втілення проєкту, який був запропонований журі).

Висновок п’ятий (найголовніший!): найближчим часом мені потрібно розробити подання, надіслати його УСІМ можливим потенційним інвесторам і бути впевненою: «Результат буде! Якщо не такий, то інший! І мені обов’язково поталанить, так, як і моїй Маші, не дарма ж ми з нею родичі…».

Ірина Бандура, заступник декана факультету екології, туризму та електроінженерії