«Щоб повірити в добро, треба почати робити його»: кілька слів про благодійність

«Щоб повірити в добро, треба почати робити його»: кілька слів про благодійність

Якось натрапила на цікаву фразу: «Якби всі, хто поспішає, поспішали робити добро». Лаконічно, влучно і логічно, правда ж? Тоді б ми менше скиглили, що світ жорстокий, а люди злі. Та й щасливішими були б врешті-решт.

Творити добро можна по-різному. Скажімо, ви поступилися місцем у громадському транспорті чи пропустили в черзі за квитками людину, яка дуже поспішає. Дрібниці, по-суті, але все ж ви допомогли і зробили комусь приємне. Якщо робити хоча б «краплинку» добра щодня, то це увійде в звичку. Зрештою, добро повинне йти від серця, а не тому, що «так треба».

Бажання творити добро об’єднує людей, наприклад, у благодійні організації. Спільними зусиллями вони мають змогу допомогти тим, хто цього потребує. Усі ви, мабуть, чули про благодійну акцію «Серце до серця», яка проходить щороку навесні, і метою якої є збір коштів на закупівлю обладнання для дитячих медичних закладів. За інформацією фонду-організатора, наша область цьогоріч і уже вдруге зайняла третє місце в Україні за сумою зібраних коштів, яка становить 434 299, 68 грн.

Приємно, що у нас такі чуйні і готові допомагати люди. Ще приємніше, що до їх числа входять і студенти нашого університету. Так одним із організаторів акції у Волинській області є четвертокурсник Денис Бендовський, який навчається на факультеті бізнесу за спеціальністю «Маркетинг».

– Денисе, наша область уже вкотре посідає рекордне місце за збором коштів для акції. Як ти вважаєш, це тому, що наші люди більше цікавляться питаннями благодійності, чи, можливо, рівень просування акції тут вищий?

Завдяки хорошому іміджу акції люди вірять нашим волонтерам, бо бачать, що гроші використовуються за призначенням. Якщо брати до уваги суто Волинь, то так склалося «історично», що до акції починають готуватися одразу ж після вручення обладнання і тому до старту нової акції практично усі в місті знають, коли та на що збираються кошти. Закономірно, що з кожним роком кількість коштів збільшується, і це не може не радувати. Цього року ми змогли забезпечити слуховими апаратами практично усіх дітей, що справді цього потребують.

– Як давно ти займаєшся благодійністю і що тебе спонукало до цього?

– Займаюся акцією вже понад три роки. Пам’ятаю у 2011, на початку весни, підходить до мене мій друг Коля та каже: «Маєш бажання поїхати у Володимир-Волинський?» Я, не роздумуючи, кажу: «Якщо «енки» ставити не будуть, тоді їдьмо». Через три дні ми спакували речі та поїхали. На автостанції я все ж запитав, що ми робитимемо, і він розповів про благодійну акцію і про те, що ми їдемо у Володимир, аби допомогти там з її організацією. От ми тричі туди і їздили. Акція просто поглинула мене. Велика кількість хороших людей, маса вражень – і все це заради спільної мети, яка до того ж є благою. Тоді ми змогли зібрати близько 23 тисяч гривень.

– Наскільки мені відомо, зараз ти займаєшся маркетинговою складовою акції у Луцьку. Розкажи, будь ласка, які саме методи використовуються для її просування у нашому місті?

Все починається із невеличких зборів, на яких ми просто пишемо, де можна поширити акцію та якими методами зібрати максимальну суму. Написавши величезний список, робимо чіткий план, в якому визначаємо, хто чим займається та скільки часу у нього є на виконання.

– Метою акції є збір коштів на закупівлю обладнання для дитячих медичних закладів. Яким чином і хто визначає, що і куди саме слід купити?

На що збирати кошти визначають лікарі у Києві, відштовхуючись від потреб дитячих лікарень по всій Україні. Дані також беруть з лікарень, адже коли народжується дитина, вона проходить обов’язкове обстеження, згідно якого її вносять у базу новонароджених.

– Дехто вважає, що його мізерний внесок нічим не допоможе, але обсяг зібраних коштів стверджує протилежне – кожна пожертвувана гривня важлива. Які б ти назвав аргументи, щоб переконати оточуючих займатися доброчинністю?

Не люблю метафор, але коли уявити, що кожна копійка є маленькою піщинкою, яка може рухатися в залежності від наших бажань, то уявіть, що можуть зробити мільйони і мільярди таких піщинок, якщо їх скласти у єдине? Піщинки можуть стати величезним місяцем, котрий впливає на погоду, припливи та відпливи в океанах...

– Письменник і мислитель Лев Толстой стверджував: «Щоб повірити в добро, треба почати робити його» і «Добро, яке ти робиш від серця, ти робиш завжди собі». Ти погоджуєшся з цими твердженнями?

Толстой жив за принципом, що зло повинно закінчуватися на ньому, тому не дивно читати подібні рядки. Я прихильник дещо іншої думки: «Не роби людям того, чого не хотів би, щоб вони зробили тобі». І на цьому побудована уся моя «філософія».

– Спасибі за розмову, Денисе. Надіюся, що і цього року акція пройде вдало.

P.S. Друзі, не будьмо байдужими! Разом ми зможемо допомогти тим, кому це дійсно необхідно. А також пам’ятаймо, що добро повертається сторицею.

 

 

 

Тетяна ГАПОНЧУК