ТАК ЛЮБЛЮ ТОЙ ЛЬВІВ…

ТАК ЛЮБЛЮ ТОЙ ЛЬВІВ…

Нещодавно ми, студенти факультету будівництва та дизайну, побували у Львові – незвичайному місті, про яке кажуть, що воно схоже на Відень або Краків, що в ньому є щось від Праги, а його величні собори схожі на римські. Львів – місто особливе: дивовижні пам’ятки середньовічної архітектури, магія вузьких вуличок, та й, власне, повітря тут зовсім інше – наповнене ароматами свіжозвареної кави, шоколаду та ще чогось такого... романтичного та містичного. Дехто зі студентів бував у цьому місті не раз, дехто – поїхав уперше. Крокуючи разом із гідом вуличками Львова, ми немов занурювалися в чарівну атмосферу під його розповіді. До слова, він у нас був чудовий та й тематика нашої екскурсії ще та – «Містика та легенди Львова». Наша уява виразно малювала всі події, про які розповідав екскурсовод. Наприклад, одна з історій – про жіночий та чоловічий монастирі, коли монахи та монахині копали назустріч одне одному підземний хід…

Потім ми потрапили на Площу Ринок – історичне серце Львова. Тут ми наслухалися ще більше цікавих історій – про кожну з кам’яниць, розташованих навколо Ратуші. Уже виник чисто професійний інтерес до архітектури та конструкцій цих будівель – гід намагався відповісти на всі наші запитання. Дві години екскурсії пролетіли як п’ять хвилин.

Приїхавши у легендарне місто Лева, яке славиться своєю кавою і шоколадом, не можна встояти перед спокусою не відвідати копальню кави та майстерню шоколаду. П’янкий аромат кави тут просто зачаровує. Неможливо відмовитись спробувати оту славнозвісну «запаяну» каву, яку так майстерно готують у копальні, чи придбати собі якогось «чоколядового» зайця для меншої сестрички або серце, щоб подарувати коханому як сувенір із того чудового міста. А які смачнющі львівські пляцки та штруделі у «Шоколадниці»! Звичайно ж, побували ми й у відомій криївці, що у кам’яниці під номером 14 на площі Ринок, і у реберні «Під Арсеналом».

Цікавим є те, як львів’яни вміють знаходити свої, характерні лише для цього міста, секрети для того, аби привабити туристів. Тут немає звичайних кафе чи ресторанів, тут придумують різні забави для відвідувачів, які одразу стають родзинкою того чи іншого закладу. Львів – місто, в яке хочеться повертатися знову і знову.

Наталя Лазарук,

Микола Вітовщик,

студенти групи БДН-31

Фото: Денис Юшин

Біля оперного театру

Львів із висоти пташиного польоту

Пам’ятник Яну Зегу – винахіднику гасової лямпи

Богиня полювання Діана

Пам’ятник Леопольду фон Захер-Мазоху

Неповторний шарм львівських вуличок