Талах Валентин Іванович

ВИБОРЧА ПРОГРАМА

кандидата на посаду ректора

Луцького національного технічного університету

Талаха Валентина Івановича

Коротка автобіографічна довідка:

Народився 01 листопада 1959 року в селі Тростянець Ківерцівського району Волинської області.

1965-1971 роки – навчання у Тростянецькій середній школі, 1971-1976 роки – Луцькій середній школі № 4.

1976-1981 роки – навчання в Українській ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарській академії за спеціальністю «Економічна кібернетика» (кваліфікація «Економіст-математик  сільського господарства»).

1981-1987 роки – молодший та старший науковий співробітник лабораторії економіки Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції.

1987-1989 роки – старший економіст по сільському господарству виробничого об’єднання «Волиньбурякоцукроагропром».

1989-2013 роки – асистент, старший викладач та доцент кафедр економічного профілю Луцького НТУ.

У 1991 році присуджений науковий ступінь кандидат економічних наук, у 1993 – вчене звання доцента кафедри економіки і управління виробництвом, а у 2000 – нагороджений знаком «Відмінник освіти України».

1995-2009 роки – заступник декана економічного факультету та факультету обліку та фінансів.

2009-2013 роки – відповідальний секретар приймальної комісії Луцького НТУ.

28 лютого 2013 року призначений на посаду першого проректора Луцького НТУ, а 01 липня 2014 року переведений на посаду проректора з науково-педагогічної роботи цього ж університету, яку обіймаю і зараз.

 Стратегічне бачення розвитку Луцького НТУ – провідний, конкурентоспроможний науковий осередок інженерної та економічної освіти, що динамічно розвивається, діяльність якого побудована на принципах взаємоповаги і позитивної мотивації з метою виховання висококваліфікованої молодої еліти патріотів України. 

 

Головні цілі:

– збереження автономії Луцького НТУ та його розширення за рахунок збільшення кількості відокремлених структурних підрозділів, що мають відповідну професійну спеціалізацію, рівень акредитації та стан матеріально-технічної бази;

– розвиток університету як сучасного, високотехнічного та високотехнологічного центру освітньої і наукової діяльності, що входить у 20,0 % кращих університетів України за оцінками визнаних вітчизняних та міжнародних рейтингів, зокрема, ЮНЕСКО «Топ – 200 Україна» та Вебометрикс тощо;

– виведення на домінуючі позиції студента як суб’єкта та навчального процесу як об’єкта управлінських рішень. Покращення фінансового стану та зміцнення матеріально-технічної бази – лише інструменти освітнього процесу, а не самоціль. 

 

Основні напрямки досягнення поставлених цілей:

1. Демократизація і прозорість управління

2. Фінансова автономія та господарська діяльність

3. Освітній  процес, виховна робота та студентське самоврядування

4. Інноваційно-наукова діяльність

5. Міжнародна співпраця

Пріоритети діяльності:

– покращення духовного та морально-етичного клімату у колективі;

– зміцнення фінансової стійкості та матеріально-технічної бази університету;

– вдосконалення освітнього процесу та підвищення ролі студентського самоврядування у ньому.

 

І. ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ І ПРОЗОРІСТЬ УПРАВЛІННЯ

 

«Успіх прогресу залежить не стільки від винахідливості розуму

як від свідомості винахідника»

А. Енштейн

 

1.1. Першочергове завдання – зміна духовного та морального клімату у колективі, запровадження нової етики управлінської діяльності, побудованої на принципах взаємоповаги і позитивної мотивації. Основним критерієм професійної відповідності та кар’єрного росту повинні стати знання, ініціатива та креативність, а не підлабузництво, догідливість та улесливість. Бажання будь-якою ціною досягнути своїх кар’єрних чи вузькомеркантильних цілей всупереч загальноуніверситетським інтересам є недопустимим.

1.2. Реальне, а не формальне дотримання демократичних принципів в управлінні навчальним закладом на всіх рівнях, а саме:

– відкритості процесу розроблення та прийняття загально-університетських рішень, що мають стратегічне значення чи потребують суттєвих фінансових вкладень, їх публічне обговорення та громадське затвердження, посилення ролі наглядової ради та залучення, за необхідності, регіональної громадськості;

– розширення повноважень структурних підрозділів університету та їх керівників;

– створення демократичної та ділової атмосфери у стосунках між ректоратом і органами студентського самоврядування, усунення комунікаційних бар’єрів між керівництвом і студентством;

– створення компетентних дорадчо-консультативних рад з метою оперативного колегіального вирішення нагальних фінансово-економічних питань, питань інформаційно-іміджевої політики, комп’ютеризації, енергозбереження тощо;

– чітке дотримання принципів прозорості, відкритості та професійної компетентності при обранні претендентів на заміщення виборних вакантних посад на усіх ієрархічних рівнях університету.

1.3. Послідовний та комплексний розвиток усіх коледжів Луцького НТУ:

– розроблення та спільна реалізація стратегії розвитку коледжів у контексті їх збереження на освітньому просторі Волині в умовах кардинального реформування навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації;

– сприяння кадровому забезпеченню коледжів викладачами з науковими ступенями та вченими званнями з метою їх ліцензування за ОКР бакалавра;

– підтримання коледжів щодо відкриття ними нових спеціальностей;

– проходження студентами й магістрантами університету практики в коледжах та навпаки;

– проведення спільних наукових та методичних семінарів, вебінарів, конференцій;

– проведення спільних культурно-масових заходів як на викладацькому, так і на студентському та інших рівнях.

Комплекс заходів дозволить здійснити перехід від адміністративно-розпорядчої (вертикальної) моделі управління університетом, що є надмірно централізованою та непублічною, до системи горизонтального менеджменту – здійснюватиметься на засадах професіоналізму та рівноправного партнерства.

 

ІІ. ФІНАНСОВА АВТОНОМІЯ ТА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

 

Грошей завжди не вистачає не тим, хто мало заробляє,

а тим, хто не вміє правильно витрачати зароблене

 

Основне завдання – самореалізація студентів і співробітників університету шляхом належного фінансування та управління наявними ресурсами, включаючи матеріальні, бюджетні і позабюджетні надходження. Аналіз динаміки надходження та витрачання коштів  показує, що впродовж останніх п’яти років  основними статтями витрат у загальному фонді були заробітна плата та стипендіальний фонд – 96,0% разом, у спеціальному – частка заробітної плати складала 86,0% (таблиця 1). Для порівняння – частка зарплатного фонду у витратах на підготовку кадрів у КНУ ім. Т. Шевченка складає лише 31,0 %, а КПІ – 52,0 %, при незначних залученнях коштів зі спецфондів.

На придбання обладнання та предметів довготермінового користування з загального фонду за п’ять років витрачено 219,3 тис. грн., (1,1% загальної суми фінансування), по спеціальному фонду ці показники склали 7881,4 тис. грн. та 9,4 % відповідно. Критична ситуація запланована на поточний рік, де на цю статтю виділено лише 22,0 тис. грн., тобто 0,1 % коштів спецфонду. Такий розподіл коштів є вкрай незадовільним, недалекоглядним. Він не може забезпечити не лише розширений розвиток університету, а й утримання у нормальному технічному стані наявних матеріальних і нематеріальних активів.

Усунути вказаний недолік можливо шляхом диверсифікації джерел фінансування діяльності університету, тобто у тісній співпраці з державою, бізнесом, міжнародними організаціями та місцевим самоврядуванням. Головні напрями диверсифікації такі:

 

Перший – власні фінансові ресурси

Цей напрям є основним у частині фінансового забезпечення зміцнення матеріально-технічної бази університету на плановій, а не волюнтаристській основі.

Джерела наповнення:

– збільшення контингенту студентів контрактної форми навчання та іноземних студентів;

– оптимізація організаційної та управлінської структури університету з метою виключення дублювання функцій, структурної роздробленості та усунення елементів бюрократизації;

– більш ефективне використання наявних площ;

– виведення на рівень беззбитковості спортивно-оздоровчого табору «Технічний», починаючи з 2016 року, а в наступні роки – досягнення рентабельності на рівні 15,0 %;

– реструктуризація спеціального фонду з метою збільшення частки витрат на придбання обладнання та предметів довготермінового користування, реконструкцію та капітальний ремонт до 10,0 %;

– і головне – щоденний моніторинг надходження коштів, скрупульозний аналіз доцільності, обґрунтованості та правомірності їх витрачання.

В цілому це дозволить щорічно, починаючи з 2016 року, вивільняти до 1,5 млн. грн. з них до 600,0 тис. грн. у 2015 році. Вказані кошти є прогнозованими та мають бути направлені на два домінуючих напрями:

1) створення матеріально-технічної бази кафедри військової підготовки при Луцькому НТУ – першочергове завдання, оскільки має бути створена в первинному варіанті до 01 липня 2015 року;

2) відновлення процесу комп’ютеризації університету та виконання його другого етапу (обсяги та номенклатурна структура контролюється інформаційно-обчислювальним відділом та заявками кафедр, що були подані під час першого етапу).

У наступні роки власні вивільнені кошти повинні спрямовуватись на третій та четвертий етапи комп’ютеризації університету, поточний та капітальний ремонт приміщень загальноуніверситетського призначення – туалети, холи, великі лекційні аудиторії (№1, №2, …) тощо.

 

Другий – залучені фінансові ресурси

Цей напрям є основним у частині фінансового забезпечення стратегічного розвитку університету. Кошти мають спрямовуватись на роботи, які не становлять інтересу для бізнесу, але є життєво важливими для нас – поліпшення житлово-побутових умов та соціальної інфраструктури студентського містечка, капітальний ремонт чи масштабна реконструкція об’єктів.

Джерела залучення:

– створення у межах чинного законодавства «Благодійного фонду розвитку Луцького НТУ» та акумуляція коштів на депозитному рахунку, який управлятиметься за участі Наглядової ради;

– вироблення узгодженої політики щодо орендарів приміщень університету з питань їх активної участі у наповненні благодійного фонду. Орендарі повинні сприяти осучасненню університету як в прямому, так і в опосередкованому розуміннях.

У разі акумулювання необхідної суми першочерговими завданнями є:

– надання фасаду корпусу №2 належного вигляду (на сьогодні це найгірша будівля на вул. Потебні з естетично-господарської точки зору, особливо  порівняно з сусіднім коледжем, ВНЗ нижчого рівня акредитації);

– реалізація довготермінової програми ІТ-УНІВЕРСИТЕТ, яка охоплює:

1. Запровадження ширшого доступу до мережі Інтернет – сьогодні мережа університету перебуває в аварійному стані. Основні проблеми – відсутність потрібних потужностей центрального маршрутизатора, незахищеність, відсутність стабілізаторів напруги на комутаторах тощо. Для кожного структурного підрозділу необхідний маршрутизатор-екран. З метою економії коштів доцільна їх одночасна закупівля з Wi-Fi, що дозволить покрити університет Wi-Fi в цілому.

2. АСК ВНЗна сьогоднішній день з усього пакету функціонує лише приймальна комісія (25-ть підключень). Для функціонування АС Деканат та АС Студмістечко – потрібно здійснити ще 70 підключень, тобто розкинути систему на весь університет. Переваги системи – подача та формування різного роду документації та звітностей за будь-якими формами та шаблонами.

Програмне забезпечення бухгалтерії застаріле, сервер потребує обслуговування. В програмі 1С-бухгалтерія 8.1 передбачений модуль «Кадри». Доцільно переглянути функції відділу кадрів і бухгалтерії, взаємно узгодити та оптимізувати їх.

3. Операційні системи – на сьогодні МОНУ вимагає використання лише ліцензійного продукту як у навчальному, так і у господарському процесі. Плата за ліцензію ОС Windows для університету на наступний рік становитиме 1,2 млн. грн. Для зменшення вказаних витрат доцільно відмовитись від ОС Windows, що встановлена на всіх комп’ютерах, не задіяних у навчальному процесі та перевести їх на ОС Linux (використання безкоштовне). Для освітнього процесу залишити ОС Windows, купуючи ІТ-академію у Майкрософт (ліцензія цієї складової коштуватиме 25,0 тис. грн.). Очікуваний ефект від заходу – 1,175 млн. грн.

4. Електронний документообіг – дає можливість керівникам розподіляти накази та документи між співробітниками, бачити в реальному часі оперативність їх виконання. Перевага перед електронною поштою – остання не дає можливості відслідковувати факт виконання.

5. Розширення інформаційно-обчислювального центру та покладення на нього таких функцій:

– технічна – підтримка користувачів і комп’ютерів в робочому стані, підтримка програм;

– адміністративна – адміністрування програм, прав користувачів, ведення обліку паролів, доступів, сайту, ЄДЕБО, АСК ВНЗ (приймальна комісія, деканат, бухгалтерія, комп’ютерні класи та інше);

– мережа – правильне налаштування, резервування, підтримка в робочому стані обладнання, моніторинг трафіку, блокування шкідливих та непотрібних ресурсів;

– перспектива – відкриття при університеті сервісного центру з ремонту комп’ютерної техніки, оргтехніки та заправки картриджів, надання послуг в   ІТ-сфері.

 

Третій – інвестовані фінансові ресурси

Цей напрям є основним у частині фінансового забезпечення коротко- та довготермінового розвитку університету. Кошти мають спрямовуватись на роботи, виконання яких є взаємовигідним як для університету, так і для бізнесу (мають комерційну або дольову складові):

1. Будівництво котелень на альтернативні види палива для всіх навчальних та спортивного комплексів. Інвестор визначений:

а) термін виконання – початок опалювального сезону 2015 року;

б) річний економічний ефект по всіх об’єктах – 1 295 тис. грн..

2. Будівництво нових і реконструкція наявних корпусів на базі відпочинку «Політехнік». Інвестор визначений:

а) термін виконання – початок сезону відпочинку у 2016 році;

б) соціально-іміджевий ефект.

3. Оголошення відкритого конкурсу інвестиційних проектів щодо реконструкції та оренди  кафе біля ауд. 36 з публічним обговоренням та вибором кращого (закінчення поточної оренди – липень 2015 року):

а) термін виконання – червень 2015 року;

б) ефект – формування у студентів сучасних естетичних поглядів на інфраструктурний простір їх розвитку та високу культуру задоволення власних потреб в цілому та харчування зокрема.

У недалекій перспективі це кафе має стати студентським кафе європейського зразка (арт-кафе, кафе міні-клуб), де зможуть у невимушеній атмосфері за горнятком кави збиратись студенти за спільними інтересами – поезія, гітара, театр та інше.

 

 

Четвертий – інноваційні фінансові ресурси

Цей напрям є основним у частині фінансового забезпечення та розвитку наукової складової університету. Основою залучення таких коштів має стати подальша комерціалізація освітньо-наукових та професійних проектів:

1. Створення інфраструктури для реалізації наукових проектів та програм, яка охопить:

– організаційну складову – створення академічного Бізнес-інкубатора університету (туристична агенція, центр перекладу, тренінг-школа тощо), науково-експертних, науково-навчальних та експериментальних лабораторій тощо;

– науково-кадровий потенціал – працівники університету та наші випускники, що працюють на передових виробництвах, у наукових центрах в Україні та за кордоном;

– сучасне лабораторно-технологічне оснащення лабораторій, проекти яких можуть бути реалізовані наявним науковим потенціалом.

2. Створення умов для комерціалізації наукових напрацювань співробітників та студентства шляхом:

– налагодження виробництва та реалізації інноваційної продукції;

– залучення грантових коштів та коштів фондів, які фінансують наукові дослідження.

 

У цілому, оздоровлення фінансового стану університету можливе за умови впровадження:

– системи стратегічного планування і бюджетування,  що зорієнтовані на освітньо-науковий результат;

– системи внутрішнього аудиту за витрачанням коштів консолідованого бюджету університету.

 

ІІІ. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИЙ СТУДЕНТ

 

Кожен студент – це талановита особистість,

а співробітник – однодумець і соратник

 

3.1. Освітній процес

Основне завдання – всебічний розвиток студента як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток його талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей. У центрі навчального процесу має бути студент і викладач, а його метою – підвищення якості освіти. Аналіз динаміки чисельності студентів Луцького НТУ показує, що, починаючи з 2011 року, в університеті в цілому спостерігалось чотирирічне зменшення контингенту приведених студентів, проте за останній рік їх чисельність зросла на 326 осіб (таблиця 2). Позитивний тренд обумовлений лише одним фактором, а саме – збільшенням чисельності студентів денної форми навчання, з яких 59,0% за рахунок бакалаврату, а 41,0% – магістратури. За останні три роки прослідковується чітка тенденція до збільшення чисельності студентів денної форми навчання та, відповідно, до зменшення заочної. Це ставить зовсім інші вимоги до освітнього процесу в цілому та до професорсько-викладацького персоналу зокрема:

– оптимізація наявних та розширення спеціальностей, за якими навчаються студенти усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів, із урахуванням потреб ринку праці та освітніх прагнень жителів регіону;

– розробка чітких критеріїв організації та проведення університетського моніторингу системи забезпечення якості освіти;

– індивідуалізація та диференціація навчання обдарованої молоді шляхом створення можливостей для самореалізації;

– запровадження у навчальний процес підготовки магістрів майстер-класів провідних вітчизняних науковців та практиків, закордонних учених;

– залучення видатних учених з України та з-за кордону для викладання коротких спецкурсів;

– підвищення «авторитету» електронного носія інформації в університеті та визначальної ролі бібліотеки у цьому;

– вдосконалення набору показників та порядку формування рейтингу науково-педагогічних працівників університету на основі реальних критеріїв оцінки їх роботи та особистого внеску у вдосконалення освітньо-наукового процесу;

– розширення зворотних зв’язків між випускниками, студентами і викладачами з метою визначення змісту та форм освітньої діяльності, необхідних динамічному ринку праці. Створення асоціацій випускників, які досягли високих результатів у практичній чи суспільно-політичній діяльності;

 

3.2. Виховна робота та студентське самоврядування

Основне завдання – створення в університеті умов для вільного розвитку особистості, вияву індивідуальних здібностей, забезпеченні реалізації творчих ідей, обдарованості і талантів, самореалізації у різних сферах діяльності. Досягнення поставленої мети можливе шляхом:

– гармонізування співпраці з органами студентського самоврядування у вирішенні всіх питань студентського життя;

– належного фінансування їх діяльності, стимулювання спільних з викладачами університету наукових розробок, підтримки у проведенні різноманітних громадських акцій;

– розроблення механізму і залучення студентів до оцінювання якості надання освітніх послуг, формування змісту навчальних планів та програм, розвитку матеріальної бази навчального закладу;

– систематичне проведення анонімних опитувань студентів щодо якості навчального процесу та умов проживання у гуртожитках;

– забезпечення прозорості процесу виділення місць та поселення студентів у гуртожитки, розміщення на інформаційному порталі університету списку претендентів на проживання в гуртожитках, їхніх пільг і результатів поселення;

– формування та подальший розвиток наявних незалежних студентських засобів масової інформації;

– сприяння та заохочення у налагодженні систематичних контактів органів студентського самоврядування університету з українськими та міжнародними студентськими організаціями;

– проведення щорічного фестивалю студентської молоді м. Луцька на базі Луцького НТУ (типу європейського Ювеналію).

 

3.3. Інноваційно-наукова діяльність

Основне завдання – створити та зреалізувати ефективну систему розвитку вузівської науки, що забезпечує визначальний вплив фундаментальних і прикладних досліджень на якість навчального процесу та розвиток університету як інноваційно-освітньої інституції. Механізм реалізації такої системи передбачає необхідність:

– концентрування основних фінансових ресурсів на пріоритетних і найбільш перспективних напрямах фундаментальних та прикладних досліджень, що відповідають вітчизняним та світовим тенденціям розвитку науки;

– збереження наявних та відкриття нових спеціалізованих вчених рад, отримання права створювати разові спеціалізовані вчені ради для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії та доктора наук, здійснення організаційної та матеріально-технічної підтримки їхньої діяльності;

– розширення переліку госпдоговірних проектів, що сприятиме налагодженню взаємодії вузівської науки з бізнесом. Для цього потрібно сформувати базу пропозицій університету щодо наукових та інноваційних розробок, яка б була доступною на сайті Луцького НТУ;

– залучення науковців, студентів Луцького НТУ до участі у європейській рамковій програмі «Горизонт 2020» та інших грантових програмах, що підвищить мобільність науковців у сфері міжнародної співпраці;

вироблення механізму взаємодії Луцького НТУ з агентствами із залучення інвестицій, структурами регіонального та місцевого розвитку, які підтримують прикладні дослідження;

– збільшення фінансування студентської науки та діяльності молодих вчених, заснування щорічної премії університету за кращу науково-дослідну роботу студентів та молодих вчених Луцького НТУ (з грошовим преміюванням та наданням пріоритету на стажування у вітчизняних та зарубіжних навчальних закладах), передбачення фінансування їх участі у наукових форумах за межами університету;

– переведення наукових збірників Луцького НТУ у статус наукометричних баз Європи та світу, а також забезпечення їх переформатування у режим роботи як електронних видань;

– активізація публікацій спільно з іноземними партнерами наукових монографій, інших наукових видань, наукових статей у виданнях, які входять до міжнародних наукометричних баз даних Web of Science, Scopus;

– використання повною мірою можливостей інституційного депозитарію для представлення доробку науковців Луцького НТУ;

– збільшення представників від університету для роботи у складі експертних рад МОН України;

– матеріальне стимулювання викладачів до здобуття наукового ступеня доктора наук.

Високий рівень наукових досліджень в університеті створює передумови для якісних освітніх програм та інтеграції у світовий науковий простір, впливає на академічну репутацію університету.

 

3.4. Міжнародна співпраця

Основне завдання – диверсифікація міжнародної діяльності шляхом інтенсифікації співпраці із закордонними університетами-партнерами на основі угод; розширення напрямів співпраці з метою активнішого залучення викладачів, науковців, аспірантів університету до виконання спільних міжнародних наукових проектів, наукової кооперації, участі у міжнародних конкурсах:

1. Сприяння міжнародній освітньо-науковій кооперації:

– встановлення зв’язків зі спорідненими закладами освіти інших країн для співробітництва у навчальній, науковій і методичній роботі;

– обмін молодими вченими, розширення міжнародного співробітництва у сфері інтелектуальної власності, отримання вільного доступу до авторитетних міжнародних наукометричних баз даних (Scopus, Web of Science тощо);

– співробітництво із зарубіжними і вітчизняними університетами та науковими установами щодо покращення показників рейтингу наукових видань Луцького НТУ серед навчальних закладів;

2. Підвищення якості освітніх послуг через:

– забезпечення академічної мобільності студентів і викладачів в європейських університетах за програмами, фінансованими Європейською Комісією (Erasmus Mundus, Erasmus+);

– активізацію діяльності з визнання та видачі подвійних дипломів, формування спільних освітніх програм для отримання грантів на здійснення освітньої діяльності.

 

Враховуючи останні зміни у освітній сфері України, очікування громадян щодо втілення у життя європейських цінностей, вважаю, що не може йтися лише про посаду ректора. Це питання повинно також розглядатися у площині делегування колективом Луцького НТУ кредиту довіри конкретній людині, здатній повести університет до зазначеної мети.

Впевнений, що від нового ректора колектив чекає не стільки розвитку освітнього-наукового та господарського напрямків діяльності, а сподівається на:

– прозорі і міцні стосунки;

– відсутність лицемірства між адміністрацією та колективом;

– відкритий і демократичний стиль управління;

– забезпечення принципів соціальної справедливості для усіх працівників, а не лише для  «своїх-обраних».

Запропонована програма розвитку базується на усвідомленні того, що рушійною силою університету є його співробітники та студенти, а об’єктивні реалії, що склалися в Україні, а саме: зміна законодавства у науково-освітній сфері, складна економічна та політична ситуації та, як наслідок, недостатнє фінансування освіти, не можуть бути виправданням для уповільнення освітніх процесів чи проведення їх на неналежному рівні. Розширення автономії навчальних закладів – їх реальний шлях для виходу на новий, більш високий рівень розвитку, що відповідає Європейським стандартам.

Переконаний, що перетворення нашого університету в сучасний європейський навчальний заклад зі збереженням здобутків і утвердженням найкращих національних академічних традицій має стати головною метою нашої університетської спільноти.

 

З повагою і надією на підтримку – Валентин Талах.