ЛНТУ-55! Більше, ніж просто історія… Становлення

ЛНТУ-55! Більше, ніж просто історія… Становлення

Після 70-х років минулого століття Луцьк став справжнім «вибухом із майбутнього». Якщо лише в 60-х вулицями міста їздили тільки поодинокі автобуси і де-не-де почали з’являтися перші житлові «висотки», то уже через десяток років місто побачило будівництво промислових районів, великих фабрик, заводів і житлових кварталів.

«За одне десятиліття сімдесятих населення Луцька збільшилося майже в півтора рази: з 93 тисяч до 137 тисяч. Тоді ж і з’явився на вулицях міста перший тролейбус. А трохи згодом архітектори-новатори збудували в 33 кварталі самобутній будинок-соти», - пише дослідник Олександр Котис.

Тоді ж затвердили нові межі міста і його площа сягнула аж 4267 гектарів, почалося будівництво підшипникового заводу, меланжевої фабрики, закладено фундамент нового навчального корпусу та гуртожитку нашого університету на вулиці Львівській, розпочато серійний випуск славнозвісних «Волинянок», а згодом для лучан та гостей міста відкрила свої двері легендарна кав’ярня «Лакомка».

Будівництво корпусу та гуртожитку на вул.Львівській 

Місцеву промисловість та будівництво активно забезпечував фахівцями тоді ще Луцький філіал Львівського політехнічного інституту. Його структура дедалі більше вдосконалювалася, а новий розподіл кафедр за факультетами у 1985 році став основною віхою реформування.

Так, усередині 80-х студенти Луцького філіалу ЛПІ навчалися на чотирьох факультетах (технологічному, машинобудівному, загальнотехнічному та вечірньому). І уже тоді молодь могла обирати більш вузькі напрямки на кафедрах, зокрема, технологію машинобудування, інженерну графіку, технічну механіку, сільськогосподарське машинобудування, вищу математику, фізику й електротехніку.

Трохи згодом, коли українська молодь не могла стояти осторонь і активно виборювала незалежність держави, відстоювала хвилю радикальних перетворень і «народжувала» суверенну Україну, утверджувала нові позиції й вітчизняна освіта та наука. Саме у цей буремний історичний період 1991 року відбулося утворення самостійного вищого навчального закладу – Луцького індустріального інституту (ЛІІ).

Тоді, на виборах ректора, колектив одноголосно обрав очільником інституту Віктора Володимировича Божидарніка, який заклав в існування закладу новий етап життя, започаткував нову епоху.

Отримавши самостійність, заклад вищої освіти налічував чотири факультети: машинобудівний (декан – доц. Лелик Я.Р., з 1992 р. – доц. Пустюльга С.І.), технологічний факультет (декан – доц. Філіпчук Є.О.), вечірній факультет (декан – доц. Коробчук І.В., з 1992 р. – доц. Пашинський Л.М.), заочний факультет (декан – доц. Лябук М.Н.). До їх складу увішли13 кафедр.

Так, були започатковані нові напрямки: сільськогосподарського машинобудування, матеріалознавства, порошкової металургії, композитних матеріалів, напівпровідників, електропостачання, економіки.

Наукові школи формуються навколо відомих професорів  Гедаля Абрамовича Хайліса, Юрія Георгійовича БобраАнатолія Костянтиновича Семенюка, Анатолія Васильовича Федосова, Віктора Дмитровича Рудя.

24 грудня 1997 року неймовірними зусиллями становників, наш університет отримав статус технічного і найвищий рівень акредитації – IV, а відтак і нову назву - Луцький державний технічний університет (1997-2007).

Що було далі? Читайте згодом!

 Ілона Карпюк, відділ іміджу та промоції

Фото: архів ЛНТУ, фотоальбом "Луцьк", матеріали "Район.Луцьк", "Хроніки Любарта".