#Молоді вчені ЛНТУ. Про одержимих наукою, «розумні системи» та інтелектуальні інтерфейси у розмові з Анатолієм Ткачуком

#Молоді вчені ЛНТУ. Про одержимих наукою, «розумні системи» та інтелектуальні інтерфейси у розмові з Анатолієм Ткачуком

Цьогоріч наш університет відзначає 55-річницю заснування і ми пишаємося тими людьми і їхніми досягненнями, які впродовж цих років розбудовували потужний освітній і науковий осередок на Волині. Сьогодні до розвитку Луцького НТУ активно долучається молоде покоління, свідомі студенти та аспіранти, які точно знають, у якому напрямку рухаються, для чого здобувають вищу освіту і часто обирають науковий шлях.

Не секрет, що наука з роками почала втрачати популярність серед молоді, утім науковці Луцького НТУ готові розвіяти міфи та упередження стосовно того, що ця сфера діяльності може бути не цікавою чи не перспективною. Луцький НТУ почав активну фазу рішучих змін, розвитку та зростання, а тому і когорта молодих науковців університету відкриває власну завісу своєї професійної сцени і готова показати, хто сьогодні робить науку!

У рамках інформаційного проекту «Молоді вчені ЛНТУ», про актуальність і популяризацію науки, використання наукових надбань у повсякденному житті і сучасний образ справжнього вченого, - ділиться заступник Наукового  товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених  ЛНТУ Анатолій Ткачук.

- Який ваш учений ступінь та посада у Луцькому НТУ?

- Я кандидат технічних наук, доцент кафедри електроніки та телекомунікацій, заступник декана факультету комп’ютерних та інформаційних технологій з досліджень та заступник голови Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Луцького НТУ.

- Кожен науковець має свій напрямок, науковий інтерес. У чому полягають ваші дослідження?

- Мій напрям – це дослідження інфокомунікаційних систем в контексті розвитку концепції Інтернету Речей. Інтернет Речей (Internet ofThings, IoT) - це концепція мереж, яка складається із взаємозв'язаних фізичних пристроїв, що мають вбудовані давачі, а також власне програмне забезпечення, яке дозволяє здійснювати передачу і обмін даними між фізичним світом і комп'ютерними системами.

- У чому полягає особливість наукового напряму?

Особливістю є те, що цей обмін відбувається в автоматичному режимі, за допомогою використання стандартних протоколів зв'язку. Окрім давачів, мережа IoT може мати виконавчі пристрої, вбудовані у фізичні об'єкти і пов'язані між собою через дротові чи бездротові мережі, що надзвичайно актуально зараз, в час масового розповсюдження 5G зв’язку.

Взаємопов'язані пристрої IoT мають можливість зчитування та приведення в дію, функції програмування та ідентифікації, а також дозволяють виключити необхідність участі людини, за рахунок використання сучасних інтелектуальних інтерфейсів.

Як це працює і які переваги має?

- Сучасне інфокомунікаційне обладнання, засоби зв’язку, системи безпеки та багато іншого вирізняються високорозвиненою інформаційною складовою, в основі якої покладено різноманітні електронні пристрої. Первинну інформацію про стан об’єктів контролю та спостереження, з якими вони взаємодіють, а також параметрами навколишнього середовища надають давачі-сенсори.

Далі ця інформація обробляється електронними пристроями та використовується для контролю, діагностики та керування різними процесами, за часту без участі людини. Практично будь-який фізичний об’єкт може бути перетворений в пристрій IoT, якщо він буде підключений до Інтернету і керований за його допомогою.

Де застосовується ця галузь у повсякденному житті?

- В повсякденному житті IoT стрімко оточує нас і в найближчому майбутньому ми будемо мати справу не з одиничними «розумними системами», а з цілими галузями як от: «розумний транспорт» – «розумна інфраструктура»; «розумне виробництво» – «розумна продукція»; «розумні мережі» – «розумна урбанізація». Таким чином, ця галузь науки близька всім нам – сучасним та прогресивним людям.

- Чи перспективною є наукова діяльність і як зацікавити нею молодь?

Збільшення наукового потенціалу в Україні сьогодні потребує особливої уваги, оскільки наука йде в авангарді технічного прогресу, від якого залежить добробут її громадян. Проте, сьогодні ми спостерігаємо явище недостатнього фінансування сучасної науки, що своєю чергою, призводить до того, що дана галузь стає непривабливою для молоді. Залишаються лише справжні ентузіасти.

Тому важливо популяризувати наукові здобутки молодих учених, налагоджувати співпрацю, встановлювати зв’язки з основними стейкхолдерами і створювати ради та наукові товариства молодих вчених. Коли люди працюють згуртовано, керуючись спільною метою — піднести Українську науку та інтегрувати її до світової наукової спільноти — слова НЕМОЖЛИВО не існує!

- Який він – сучасний вчений?

- На мою думку, у сучасного молодого вченого переважають риси, які свідчать про його безстрашність, чесність, безкорисливість, скромність та багато інших позитивних якостей, притаманних для кожної людини «одержимої» наукою.

Відділ іміджу та промоції