#Молоді вчені ЛНТУ. Про смак науки, національні традиції і «біосировину нового покоління» у розмові з Тетяною Головенко

#Молоді вчені ЛНТУ. Про смак науки, національні традиції і «біосировину нового покоління» у розмові з Тетяною Головенко

Історію Луцького НТУ формували люди, які наполегливо працювали над розбудовою потужного освітнього і наукового осередку на Волині. Сьогодні до розвитку ЛНТУ активно долучається молоде покоління, свідомі студенти та аспіранти, які точно знають, у якому напрямку рухаються, для чого здобувають вищу освіту і часто обирають науковий шлях.

Не секрет, що наука з роками почала втрачати популярність серед молоді, утім науковці Луцького НТУ готові розвіяти міфи та упередження стосовно того, що ця сфера діяльності може бути не цікавою чи не перспективною. ЛНТУ почав активну фазу рішучих змін, розвитку та зростання, а тому і когорта молодих науковців університету відкриває власну завісу своєї професійної сцени і готова показати, хто сьогодні робить науку!

У рамках інформаційного проекту «Молоді вчені ЛНТУ», про актуальність і популяризацію науки, тенденцію до екологічно чистих продуктів, збереження культури нації, крізь наукову призму, - розповідає  членкиня Наукового  товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених  ЛНТУ Тетяна Головенко.

-Який Ваш вчений ступінь та посада?

-Доктор технічних наук, доцент кафедри технологій легкої промисловості ЛНТУ.

-Кожен науковець має свій напрямок, науковий інтерес. У чому полягають Ваші дослідження?

-Моїм науковим напрямком є: «Новітні та ресурсозберігаючі технології первинної, вторинної обробки лубоволокнистої сировини з метою одержання інноваційної продукції і розроблення сучасних методів управління якістю луб’яної сировини та продукції на її основі».

-Чим особливий та унікальний цей напрямок?

-Даний науковий напрямок для мене є надзвичайно особливим. В певний момент життя я навіть не хотіла навчатися і вступати у навчальні заклади. Але ніколи не знаєш, що приготувала для тебе Доля на завтрашній день.

За життєвими обставинами, потрібно було поринути в сферу діяльності, що заполонить мій час, думки та забезпечить працевлаштуванням. В той час я відчула «руку підтримки» та мала честь в житті навчатися, зростати і мотивуватися від Науковиці із великої літери, мого наукового наставника Людмили Андріївни Чурсіної, д.т.н., професора, професора кафедри товарознавства, стандартизації та сертифікації Херсонського національного технічного університету, заслуженого працівника освіти України та наукового керівника і наукового консультанта Ганни Анатоліївни Тіхосової, д.т.н., професора, завідувача кафедри товарознавства, стандартизації та сертифікації ХНТУ. Вони влили в мене любов до науки через вивчення та дослідження луб’яних культур. Тоді переді мною постав даний науковий напрямок, а завдяки виконанню необхідних наукових робіт я збагатилася своєю родиною. 

Для мене дуже важливою є соціальна значимість даного напрямку та наукових розробок. Це раціональне використання природних ресурсів держави, а саме екологічної рослинної лубоволокнистої сировини – льону олійного в різних сферах виробництва України, що придатна для виготовлення різнофункціональної текстильної та целюлозо-паперової продукції, композиційних виробів, а його насіння – у харчовій промисловості. Нині забезпечення підприємств України вітчизняною якісною луб’яною сировиною є стратегічно важливим питанням в умовах їхньої імпортозалежності. Адже ми маємо три найважливіших чинники, щоб жити і процвітати в рідній державі: багату країну на природні ресурси, чудовий клімат і географічне положення та інтелектуальний працьовитий народ.

Чому унікальний? Льон та коноплі – одні з найстаріших та найпоширеніших сільськогосподарських технічних культур світу та широко відомі як лікарські рослини. Це джерело доступної різногалузевої промислової сировини, цінна продукція текстильного і технічного призначення, комплекс вітамінів і мікроелементів для організму та енергетичні паливні біоресурси. Глибоке вивчення напрямків використання всього потенціалу цієї рослини мене вразила, а підкорила тим, що ця культура була і є перлиною нашого українського народу. Без льону і конопель наші предки не могли обходитися у повсякденному житті і цій культурі відводилося особливе місце, адже впродовж багатьох століть вона одягала, обігрівала і годувала українських селян. 

Я – великий поціновувач національних традицій та української культури. Завжди з глибокою повагою сприймаю пісні, колядки наших бабусь, особливості кухні та побутових культурних цінностей. Тому, тримаючи в руках бабусі Віри зіткані власноруч лляні і конопляні текстильні вироби, я подумки переношусь в їхнє життя, працю, побут.

На мою, думку, щоб зберегти себе і наступні покоління, ми мусимо берегти свої історичні джерела – традиції українського народу, їх примножувати і удосконалювати і, саме ця робота має сьогодні особливе значення, бо повертає нас у лоно національних святинь.

Тому, збагачуючись історією минулого наших предків, усвідомлюючи велике економічне значення цієї культури в розвинених країнах світу, знаю і відчуваю, що цей науковий напрямок є особливим і унікальним, як на особистісному рівні, так і в промисловості нашої держави. Саме відродження льонарства та коноплярства в нашій державі – це сміливий перспективний крок у майбутнє і сталий розвиток легкої промисловості України.

-Де застосовується ця галузь у повсякденному житті і які переваги має?

-Реалії сьогодення свідчать про те, що сучасне суспільство віддає перевагу екологічно чистим продуктам із натуральної сировини, а не синтетичним і штучним, тому провідні позиції залишаються за товарами з природної сировини. Як показує світова практика, луб’яна сировина є лідером природної сировини і джерелом для виробництва екологічно чистої продукції, що має кращі санітарно-гігієнічні, біологічні та захисні властивості, порівняно з іншими натуральними волокнами, а льон олійний – це щорічно відновлювана «біосировина» нового покоління. В економічно розвинених країнах світу стебла льону олійного повноцінно використовують для виробництва широкого асортименту продукції різного функціонального призначення: екологічно чисті утеплювачі замість скловолокна, санітарно-гігієнічні і целюлозно-паперові вироби, геотекстиль, неткані і композиційні матеріали, тверде паливо.

Нині вітчизняні підприємства легкої промисловості для виготовлення текстильної продукції все більше використовують натуральну сировину, а готові вироби на основі льону та конопель набули значної популярності та широкого застосування. Тому дуже важливо в нашій державі дати «друге дихання» і відновити льно- та коноплепереробну галузь, як цінну промисловість, що значно покращить екологічний та економічний сектор України.

-Якими рисами необхідно володіти успішному науковцеві?

-Перш за все, відданість своїй справі і чесність. Це головні складові, що увінчують успіх та дають можливість рухатись вперед.

Справа життя, в яку покладено терпіння, щирість, любов, віра у власні сили та велика праця вже приречена бути успішною, бо ці аспекти є головним ключем та секретом до успіху. Наука любить повагу, точність, терпіння і відданість.

Інколи бувають такі періоди, коли щось не виходить – і тоді в моїй голові закрадаються такі думки: «Господи, ось була би я зараз лікаркою – і не було би в мене таких проблем. Я би лікувала людей, у мене, напевно, це добре би виходило». Бо, якби у мене була б можливість обрати інший кар’єрний шлях, крім науки, то я б стала лікарем. Але в цьому і смак науки, її міць і велич – треба докласти багато зусиль, щоб вона відкрила перед тобою свій неймовірно цікавий світ.

Тому, спілкування зі студентами, це – нагорода у науковій діяльності, можливість стати ближчою до майбутнього нашої країни, бути на рівні з їхніми думками, разом вивчати, пізнавати, надихатись, творити, посміхатись, мріяти і бути собою.

Якщо кожен із нас буде любити свою справу, віддано працювати, збагачуючи і примножуючи науку, тоді наша рідна держава буде процвітати і славитись своїм народом, а діти житимуть у добробуті та матимуть щасливе майбутнє.

-Як заохотити молодь займатися наукою, чи перспективна ця діяльність?

-Це важке питання на сьогодні. Зі свого досвіду, особисто для мене… на початках мені було цікаво працювати із моїми наставниками. Вони мене надихали і захоплювали своєю працелюбністю. В процесі, мене зацікавила дослідницька діяльність, як пізнання чогось нового. Адже бути науковцем – це висловлювати наукові припущення, формулювати свою гіпотезу, здійснювати експерименти, вирішувати цікаві питання і працювати із цікавими особистостями даної сфери, пізнавати традиційні речі та їх поведінку в інших, не притаманних ситуаціях, нові знайомства, цікаві конференції та зв’язок із промисловими виробництвами. Завдяки цій справі отримуєш непередбачуване життя, українських і закордонних друзів-колег із різних організацій та наукових установ.

Чи перспективна, ця діяльність? Однозначно. Як показує світова практика – це один із пріоритетних напрямків легкої, машинобудівної і харчової промисловостей. Дуже важлива підтримка держави аграрних господарств та вітчизняних підприємств, що є головним ключем до розвитку і розквіту даної галузі в Україні. Бо «вдихнути нове життя» і культивувати дану культуру в Україні – це забезпечення українських підприємців власними сировинними ресурсами для виготовлення вітчизняної конкурентоспроможної продукції різного функціонального призначення.

-Який він – сучасний науковець?

-В сучасному світі саме наука та наукова діяльність вчених має значний вплив на розвиток і перспективи держави в цілому. Завдяки розвитку науки ми докорінно можемо вивчити минуле, удосконалювати теперішнє і прогнозувати майбутнє. Науковцю підвладно впливати як на кількість знань, так і на їх якісний рівень. Ми, науковці, повинні працювати таким чином, щоб наша дослідницька діяльність була потрібною суспільству, підприємствам, організаціям та установам зі збереженням навколишнього середовища. Очевидно, треба щоб держава помічала своїх науковців, надавала ресурсне забезпечення і належні умови для того, щоб наш інтелектуальний та науковий потенціал мав мотивацію і залишався працювати в Україні.

Тому, бажаю студентам, аспірантам, майбутнім науковцям і тим, хто вже працює на науковій ниві, виховуючи наступне покоління, – щоб ваша праця була належним чином оцінена.

Сьогодні хочу щиро побажати усім науковцям здоров’я, наснаги, амбітних звершень і щоб результати нашої наукової роботи були впроваджені у життя.

А нам – країну із синіми полями льону і високих конопель! «…… - А льон цвіте синьо-синьо»

Відділ іміджу та промоції