У Луцькому НТУ стартувала ювілейна студентська конференція МБФ

У Луцькому НТУ стартувала ювілейна студентська конференція МБФ

У стінах Луцького національного технічного університету розпочала свою роботу Х студентська науково-технічна конференція машинобудівного факультету «Сучасні технології в машинобудуванні та транспорті».

Передусім, із вітальним словом виступив к.т.н., доцент кафедри ІГК Віктор Самостян, який наголосив, що цьогоріч до написання наукових тез долучилися 156 студентів, серед яких здобувачі освіти різних курсів, а також студенти Технічного коледжу Луцького НТУ.

«Традиційно під дану конференцію ми видали збірник тез, приємно що до їх написання цьогоріч долучилися 156 студентів, зокрема із різних курсів і навіть Технічного коледжу. Це є свідченням того, що студентська наука розвивається, а конференція дає можливість молоді висловлювати наукові думки та демонструвати актуальні розробки. Тому хочу побажати студентам не зупинятися на досягнутому і працювати далі над написанням більш серйозних робіт», - зазначив Самостян.

Продовжив вітальне слово проректор із науково-педагогічної роботи Луцького НТУ Сергій Шимчук, зазначивши, що студентська наука впливає на розвиток університету в цілому.

«Якщо проаналізувати кількість переможців студентських олімпіад і конкурсів наукових робіт, то їх є чимало у нашому університеті, вони демонструють дуже гарні результати , що дозволяє зайняти хороші місця у Всеукраїнському рейтингу. Студентська наука дуже впливає на розвиток університету в цілому, добре, що ви опублікували так багато статей, а це є гарною передумовою до майбутньої наукової діяльності», - звернувся проректор до молоді.

Загалом на пленарне засідання було винесено сім доповідей, а розпочали естафету виступів із дослідження студента другого курсу О. Мельничука на тему: «Покращення екологічних показників міських автобусів застосуванням газового палива». До уваги присутніх доповідач представив екологічну ефективність використання альтернативних палив та характеристики переобладнаних з дизелів газових двигунів. При цьому, була використана розрахункова схема математичної моделі робочого циклу газового двигуна. Об’єктом дослідження став автобус А22115 Луцького автозаводу, на якому й були проведені випробування. За результатами дослідження, каже спікер, було відзначено річний економічний ефект у понад 130 тисяч гривень. За словами студента, переобладнання двигунів є засобом значно заощадити на використанні палива і при цьому не зменшити ресурс використання двигуна.

Тематику транспорту у своїй доповіді зачепила студентка А. Рожко, адже досліджувала проблеми пасажирських перевезень у м. Луцьку та шляхи їх вирішення. Для лучан це актуальна тема, адже нині в місті запроваджується система безготівкої оплати проїзду в громадському транспорті. Тож дівчина проаналізувала переваги та недоліки сучасної системи із використанням валідатора, а також оцінила тролейбусні та автобусні маршрути й виокремила ті, що потребують оптимізації. Особливо, за словами доповідачки, відповідні зміни варто впроваджувати на тих маршрутах, що сполучатимуть приєднані до Луцька ОТГ.

Щодо оптимізації ведення сільського господарства розповів студент-магістрант Луцького НТУ В.Савчук, який представив доповідь на тему: «Механізація для садіння картоплі». Доповідач проаналізував технологічні властивості посадкової картоплі та способи її посадки. Досліджуваний апарат – однорядна картоплесаджалка. Здійснивши усі необхідні розрахунки, автор виступу зробив висновки, що запропонована машина дає змогу краще виконувати усі агротехнічні вимоги, є доступною для широких верств населення і має чимале практичне застосування у різних видах господарств.

Натомість студент 3 курсу О. Мороз розповів про доцільність вирощування Павловнії в умовах Західної України. За його словами, поступове зменшення кількості води та осушення земель призводять до збільшення кількості пожеж, а ґрунти вимагають оновлення. Дерево Павловнія, або як ще називають - дерево-Фенікс, здатне виживати в екстремальних умовах (за температури від -27 до +45) і визнане одним із найбільш швидкоростучих рослин. Павловнія використовується у нетрадиційній медицині та фармації, має застосування у вигляді біомаси чи у меблевій промисловості, є стійким біопаливом і цінним кормом у тваринництві. За 7 років дерево виростає у діаметрі як 47-річний дуб. Доповідач наголошує, що в Україні є лише одна зареєстрована компанія, яка займається розведенням Павловнії і має права на її реалізацію. Водночас, це енергетично та інвестиційно цікавий проект, який потребує додаткових досліджень, але уже може стати цікавим плацдармом для успішної реалізації в Україні.

«Проблеми з якими стикаються виробники при впроваджені системи НАССР», - тема наступної доповіді за авторства студентки 4 курсу І. Лисик. Дівчина розповідає, що система НАССР є науково обґрунтованою і дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації й контролю небезпечних чинників. Так, існує 7 принципів НАССР, зокрема: аналіз небезпечних чинників; визначення критичних контрольних точок; визначення критичних меж;  розроблення системи моніторингу; розроблення та застосування коригувальних дій; розроблення процедур верифікації; документування процедур і реєстрація даних. Студентка розповіла про історію створення НАССР та досвід застосування закордоном. Тож, за результатами дослідження, доповідачем були винесені переваги системи для виробників, споживачів та для урядів.

Цікавою і водночас креативною стала демонстрація розробки студента першого курсу М. Гнатюка. Його доповідь стосувалася підготовки анімації для 3D голографічних пірамід. Зокрема, студент здійснив 3D реконструкцію Хрестовоздвиженської церкви Луцького братства, за допомогою спеціального програмного забезпечення. Юний науковець продемонстрував відео презентацію із описом створення моделі, анімації та підготовки об’єкту для відображення на голографічній піраміді.

Не менш цікавим є дослідження студентки третього курсу Л. Метельської, яка представила творчу презентацію.  Так, дівчина розповіла про принципи біоніки у проектуванні одягу.  За її словами, майже усі сфери діяльності людини основані на витворах природи і пов’язані із біонікою. Чудовими прикладами симбіозу законів природи і окремих деталей людського виробу, зокрема в архітектурі, є: Ейфелева вежа, олімпійський стадіон у Мюнхені, житловий будинок «Наутілус» тощо. Водночас, біоніка є невід’ємною частиною моди. Отож, форми живої природи наповнюють фантазію дизайнерів та модельєрів, під час створення нових швейних виробів і нині вони знаходять своє відображення у різноманітті принтів та фасонів одягу. У власній презентації дівчина продемонструвала різновиди біоніки в одязі, акцентувавши увагу на принципах її використання.

Після усіх доповідей, продовжилася конференція у вигляді секційних засідань. Вони ж спрямовані на дві тематики: «Машинобудування» та «Транспорт і транспортна інфраструктура, моделювання технічних процесів і систем».

Ілона Карпюк, інформаційний відділ Луцького НТУ

Більше фото тут: https://www.facebook.com/pg/LutskNationalTechnicalUniversity/photos/?tab=album&album_id=1398513416969371